Читать книгу Секрет дому на озері онлайн | страница 24

Наше коханняНе підвладне розуму та логіці.Наше коханняХодить по воді.

Ці слова, так само як і образ моєї мами, збереглися в моїй пам’яті. Це були найдивніші та найкрасивіші слова, які я колись читала. Я ніколи не замислювалася раніше про ідею кохання як чогось такого, що існує поза людиною, чогось, що має власну свідомість. Я сиділа, знову і знову перечитуючи ці слова, – цікаво, чия рука їх написала, бо ж почерк був не такий, як у Сержа. Але раптом відчинилися двері, і він, залетівши ураганом до кімнати, вихопив фотографію у мене з рук.

Я ніколи раніше не бачила його таким розлюченим. Він обізвав мене нишпоркою та злодійкою і запевнив, що якщо він бодай раз знову зловить мене за копирсанням у його речах, то кине мене до одиночної камери. Я намагалася пояснити йому, що зовсім не нишпорила, а просто шукала книжку, але він і слухати не захотів. Він забрав фотографію і десь сховав. Більше я ніколи її не бачила.

Але це було несуттєво. Мені й не потрібна була фотографія. Заплющивши очі, я бачила її обличчя, її теплі очі та ці прекрасні слова. Я і без Сержа зрозуміла б, що дівчина на фотографії – моя мама. Мені це підказало серце.

Так чи інакше, зараз я мушу припинити згадувати про свою маму, яка померла в пустелі, та зосередитися на новій місії, яку планує Серж. Він не сказав мені, коли саме ми почнемо, натякнув лише, що це відбудеться незабаром і що попереджувати заздалегідь він мене також не збирається, тому я повинна бути напоготові кожної миті. Але, як казав мені Серж, життя напоготові – це частина солдатського існування, це те, що відрізняє перемогу від поразки, життя від смерті. Після того випадку із кроликом я маю багато чого йому довести. Я мушу показати Сержеві, що маю все, що потрібно для того, аби стати елітним солдатом. І я хочу бути впевнена, що коли настане час виконувати цю місію, то буду до цього готова.

Коли ми повертаємося до озера, вже добряче сутеніє. Я вимикаю двигун і якусь мить просто сиджу на місці. Розмірковую про те, що на нас чекає цього вечора. Вимикачів у будинку немає. Отже, попереду ціла ніч у цілковитій темряві з дитиною, яка й без того вже неспокійна та перелякана. Якусь мить я вагаюся, чи не переночувати в машині, але це зробить нас лише вразливішими та беззахиснішими.