Читать книгу Секрет дому на озері онлайн | страница 23
1. Він зустрів її на великій війні.
2. Вона була з місця під назвою «Багдад».
3. Вона померла в пустелі.
Решта, що я знаю про неї, – це результат моєї фантазії, це історії, які я сама собі розповідала після того, як побачила її фотографію. Я знайшла це фото кілька років тому, коли страшенно нудилася та шукала, що би почитати. Пересувна бібліотека давно не заїжджала, бо дороги замело снігом, тому я взялася переглядати книжки в кімнаті Сержа. Мою увагу привернула одна з обкладинок, бо на ній були не літери, а якісь хвилясті закарлюки. Потім Серж розповів мені, що це написано арабською мовою, мовою моєї матері, і що ці закарлюки на обкладинці – назва арабської поеми. Я розгорнула книгу, аби перевірити, чи немає в ній чогось, написаного англійською, і натрапила на слова, які писав власноруч Серж – просто на сторінках, поруч із закарлючками. Я зніяковіла, бо деякі із написаних ним слів були дуже сумними, і навіть подумала, що краще б я зовсім їх не читала. Згорнувши книгу, я помітила, що з неї випала фотографія. На світлині було троє осіб, вони всі сиділи за столом: старий зі зморшкуватим обличчям та сивою бородою; пухка, усміхнена жінка середнього віку в довгій червоній сукні; поміж ними – молода темноволоса жінка. Придивившись уважніше, я розгубилася, тому що, хоча це і була стара світлина і люди на ній були дивно одягнені, та молода жінка була дуже схожа на мене, хіба що трохи старша. У неї було таке само, як і у мене, густе чорне волосся, такі ж дивні очі, що змінювали колір із чорного на жовто-зелений залежно від освітлення, і така само смаглява шкіра. Я ніколи до цього не бачила схожої на мене людини. У Сержа волосся світле, а шкіра – бліда; люди, які мешкають у селі, усі мають шкіру бліду або рожеву, так само як і персонажі книжок, що я читаю. Але це було щось більше, ніж просто схожість. У дівчини на світлині було моє обличчя.
Світлина була глянцева та гладенька. Вислизнувши в мене з рук, вона впала на підлогу зображенням униз, а коли я підняла її, то побачила на звороті слова. Хтось написав чорним чорнилом: