Читать книгу Мій хід. Вибране онлайн | страница 6
- Геть за обрієм живе
- Королева Снігова.
- Там хурделиця ячить
- і ніколи не вгава.
- У імлі тремтять міста.
- Непереливки – сільським.
- Королева зла ще та…
- Не спілкується ні з ким.
- Як стояв – стоїть палац,
- злий мороз її свояк.
- Казка імені її
- не закінчиться ніяк.
- Знахабніла – світ увесь
- клятій відьмі тій плати…
- Одиниці навпростець
- шлють її під три чорти.
- Королеви жде полон
- всіх – кому не повезло.
- …На увазі Штати мав
- Ганс – коли писав про Зло…
В ІМ’Я ВАС
- Вини не маю, щоб таїтись,
- ховати з сорому очей.
- Віршами вчу вас розумітись
- на стані дійсному речей.
- У світ мистецтва закликаю,
- у царство мов, літератур.
- Від вас цікавості чекаю
- до змісту всіх земних культур.
- Вам пропоную
- ВИЩУ ПРОБУ
- думок, чеснот і почуттів.
- Лікую несмаку хворобу.
- Привити гідність вам хотів.
- Надбавши погляди СОФІСТІВ,
- ви не вважатимете, ні,
- політиками – аферистів,
- за гідне – купу маячні…
ВИ УНІКАЛЬНІ
- Немає іншого як ви
- на світі білому практично.
- Вас моделює діамат.
- Це відбувається містично.
- Під небом образ ваш – один,
- одні – свідомість і манери.
- Ви унікальні. Експозе:
- ви є продукт своєї ери.
- Тож бережіть себе, творіть,
- реалізовуйтесь, радійте.
- Ви – діалектика. Ви – рух.
- Живі допоки – не бездійте.
ГРА УЯВИ
- Зигзаги світла.
- Зигзаги тіні.
- Гудки короткі.
- Гудки постійні.
- Щось палахнуло.
- Щось відсвітило.
- Беземоційне —
- нічне світило.
- І ніби з льоду —
- зіркове поле.
- Ніхто ніколи
- його не поле…
- За склом тремтливий
- гілок неспокій.
- Шпильне сирена
- уяви спокій.
- Зигзаги світла.
- Зигзаги темні.
- Життя пильнують
- думки системні.
ЕРА ПРОКЛЯТТЯ
- Укотре зустрічаю
- нужденної лице
- біля відходів хліба
- в куточку АВС.
- Як жаль її – словами
- я вам не оповім.
- Дешевини шукає
- небога у черствім.
- Здригатися від болю
- я не перестаю.
- Я ледь впізнав у жінці
- учительку свою…
ДУМКИ У МІСТІ
- Осені парфум —
- осені каприз.
- Зміна кольорів.
- Зміна антреприз.
- Мода на бурштин
- правильна цілком.
- Холодно гірчить
- кава з коньяком.
- Дзвін волає «Так!..»
- Дзвін волає «Ні!..»
- Світло жде когось
- у нічнім вікні.
- Сірий тротуар
- хутко йде за ріг.
- Вперше там комусь
- відтепер поріг.
КАРМЕН
- З імли базарного серпанку
- явилась, в маєві намист…
- Поворожи мені, циганко,
- під карт чарівний падолист.
- Кажи – як є, і – що настане,
- чому не бути вороття.
- І – я зцілюсь твоїм обманом,
- себе потішу, мов дитя.
- Троянда губ, очей бурштини,
- спекотних суконь пелюстки…
- Кармен з циганської родини —
- вогонь на відстані руки.
- Нехай пророчо ляжуть карти,
- навпіл – щасливе і сумне.
- Та знати правду ой не варто…
- Мороч, циганочко, мене.
- Кепкує з нас юрма довкола.
- Ти не зважай, ти – ворожи,
- про те – чого не буть ніколи.
- Благаю – правди не кажи.
НЕВИПАДКОВИЙ РОЗДУМ