Читать книгу Мій хід. Вибране онлайн | страница 3
- Яблучні роси.
- Яблучний рік.
- Ще його квітень
- нам передрік.
- Яблучне майво.
- Яблук луна.
- Яблучний вітер
- нам долина.
- Яблучно лунить
- яблукопад.
- Яблучне – серце
- в грудях Карпат.
У СЕЛО!
- Знов на літо бувай, столиця,
- бо, за приписом докторів,
- лікуватися, як годиться,
- їду в тишу. З міських дворів —
- у село: де сади, і трави,
- житнє поле, і ліс чудес,
- де суниць і малин заграви,
- і зірки у вікні небес…
- Вирушаю у путь незмінний.
- І з квитками ось повезло.
- Хтось мандрує в чужі країни,
- ну а я – напрямки у село.
- Закордоння – це так, марниця.
- На природі прожитих днів
- не соромтеся – не годиться:
- всі сільські ми углибині…
СІНОКІС
- Липнева спека. Сінокіс.
- Поля від спраги у знемозі.
- Злегка похитуючись, віз
- пливе, як човен, по дорозі.
- Об камінь коси стукотять —
- немов дятли – посеред тиші.
- Кульбаб «метелики» летять.
- Шукають схову в нірках миші.
- Палає сонце. Жар тече.
- В якійсь дрімотливій утомі
- встеляю сіна під плече
- і в сон лечу, немов у домі…
- Дарує постіль запашна
- такий жаданий відпочинок.
- А там – робота дотемна.
- Надії виправдав ужинок.
ДО ТЕБЕ, МИЛА
- От-от зоря мигне остання
- над сонним мороком світів.
- Як птах, з небес зійде світання,
- що так його всю ніч хотів.
- День полетить на сонця крилах.
- З пір*їн його впаде тепло.
- До тебе знов спішу я, мила,
- об час ламаючи весло.
- Безсонна ніч – ціна розлуки.
- Тебе, небесную красу,
- я підхоплю на дужі руки
- і в наше літо понесу.
ПРО ЩАСТЯ
- Невтримний щастя пташок —
- мов блисне у вікні…
- Здається – загостює
- картатий, але ні…
- Він знов у небі цятка —
- ширяє лакімно.
- Дарма його ловити —
- життя вам не кіно.
- Милує і дивує
- його єство живе.
- …Комусь пір*їнка з крильця —
- у когось поживе…
РОЗДАЮ ВІРШІ
- Почуття у рівновазі.
- Гладко на душі.
- Щедро вам навколо себе
- роздаю вірші.
- Є маленьким, є дорослим,
- школярі – у круг.
- Вам і радісно і сумно
- від моїх навкруг
- кучугур переживання,
- філософських глиб.
- Означає це – живете
- ви сповна й углиб.
МАГІЯ ВІКІВ
- Ліхтарі. Бруківка.
- Лун луна з кутків…
- Змішаний мій подих
- з подихом віків.
- Парапети. Мури.
- Лінії дзвіниць.
- Ще б сюди карети
- і – до них – візниць.
- Четверик уява
- миттю додає…
- Знов мені натхнення
- вснути не дає.
- Ліхтарі. Антени.
- Мов бузковий – дріт.
- …Що пишу – Слов*янське
- й про Слов*янський рід.
КОЛИ СВІТ НА СТОЛІ